Я любов принесу додому,
І тепер її буду мати,
Ту любов, що знімає втому
Буду з радістю роздавати!
Бо вона так усім потрібна
Ця безмежна любов Христова,
Терпелива, спокійна, вірна,
Як матусина колискова!
Ця любов збереже від смерті,
Бо вона оживляє душу,
Відкривайте для неї серце,
І виходьте з глибин на сушу!
Під могутню Господню руку,
Вічну мудрість і милість Хрестову,
Бо Ісус взяв на Себе муки,
Щоб ти з Богом зустрівся знову!
Слава Богу, за цю можливість,
Не вагайся,- прийми спасіння,
Присягнися Хресту на вірність,
Це – найкраще благословіння!
Комментарий автора: Присвячується моїй подрузі Антонюк Руслані, оскільки саме після того, як я побувала у неї у гостях, по дорозі додому, склався такий вірш.
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 9434 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Логово - Сотниченко Андрей Здесь необходимо пояснение.Стихи написаны в пору лихих 90-х.я тогда работал в кабаке музыкантом(именно в кабаке,слово "ресторан" будет неуместно),кормил семью,понятное дело.Что там творилось,словами не описать,но те,кто помнит то время,поймут,о чем я.Сейчас,"оглядываясь"назад,понимаю,что Господь пронес меня сквозь этот огненный смерч,своих сил никаких бы не хватило.Понимал,конечно,это и тогда,но сейчас можно спокойно осмыслить все,а тогда...
