Жахлива темінь обгорнула світ,
Заблудлі вівці світла не знаходять;
Серця жорстокі не стишають хід
І снігопад в порожні душі сходить.
Пр-в:
Зупинись!
В пітьму веде твоя дорога.
Обернись!
Щастя буває тільки з Богом.
Лише з Ним
Душа тріпоче, наче птиця;
І час весни
В твоїм житті не закінчиться.
ІІ
Згорають роки – спробуй їх знайти –
Загублене не вернеться ніколи.
Крокують люди колом самоти
І їм ніяк не вибратись із кола.
ІІІ
Неначе плющ, ненависть розрослась,
Всю сутність людства злобою накрила.
Велика лють в людські тіла вплелась,
І поламала всім надії крила.
ІV
В цім лабіринті править сатана,
Заводить коридорами омани;
Доки ще днів твоїх дзвенить струна,
Знайди Того, Хто світить крізь тумани!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Статья в газету : Ночной город - Ozi Grey "За стенами многоэтажных домов(...)живут люди..." Люди большого города, что таится в их сердцах, душах, подсознании? К сожелению суета и извечное "купи-продай" поглащает наших современников в пучину неопределенности и цыннизма и совершенно неостается времени остановится и просто подумать "Для чего я живу?"
